29 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в найгарячішій точці – в Бахмуті мужньо загинув Мукан Володимир Сергійович – відомий журналіст, кандидат філологічних наук, піар-менеджер, молодший лейтенант Збройних Сил України з позивним “Блискавка”.

Обірвалося ще одне квітуче життя в ім’я Перемоги. 

За свої 35 років Володимир Мукан встиг чимало. Народився 11 червня 1987 року в місті Черкаси у сім’ї військовослужбовця та вчителя. Змалечку зростав у теплій родинній атмосфері і безмежній батьківській любові, серед оточення добрих людей. Із золотою медаллю закінчив Черкаську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №34. 

Як переможець Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!», присвяченого Шевченківським дням, був рекомендований до зарахування без вступних випробувань в ННІ філології. Потім навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 2011 році отримав диплом магістра та здобув кваліфікацію філолога-дослідника, викладача вищого навчального закладу (української мови і літератури, німецької мови), наукового редактора. 

Володимир Мукан любив і філологію, і рідний інститут, був талановитим студентом: писав вірші, організовував культурно-наукові заходи в рідному Інституті, долучався до університетської преси як автор статей, розробник тем і дизайну видань, а згодом вже пішов на стажування у всеукраїнські редакції. Він відчував слово й вільно ним володів, мав талант до написання текстів. І це не дивно, бо був інтелектуалом, якого виховали у кращих українських традиціях.

Крім творчої діяльності, хлопець велике значення приділяв науці, якій присвятив себе одразу  після закінчення магістратури, вступивши до аспірантури. Володимир в терміни написав і блискуче захистив кандидатську дисертацію, отримав у свої 27 років науковий ступінь кандидата філологічних наук, став автором понад 2000 журналістських матеріалів. Йому пророкували велике науково-викладацьке майбутнє.

Під час навчання в Університеті Володимир неодноразово проявляв чітку громадянську позицію: був активним учасником Мовного майдану 2012 року, протестуючи проти двох державних мов в Україні, Євромайдану 2013 року та Революції Гідності 2014 року – історичних рухів, які відбувалися в безпосередній близькості до Шевченкового університету. Цим він продемонстрував свій глибокий патріотизм, непохитність високоморальних принципів і мужність, велике прагнення бути в центрі подій своєї країни й долучатися до змін у ній.

Для цього він максимально використовував свій потенціал журналіста, фотографа та науковця. Фотовиставки Володимира в рідному Інституті вражали своєю глибиною і промовистістю деталей. Статті – репортажні та аналітичні,  опубліковані в загальноукраїнських друкованих та інтернет-виданнях, завжди були актуальними й гостросоціальними, пробуджували та надихали читача, засвідчували високу фаховість молодого автора.

Після закінчення аспірантури Володимир став співробітником ННІФ, а саме: провідним фахівцем зі зв’язків із громадськістю. За його перебування на цій посаді прес-центр Інституту філології вийшов на новий рівень діяльності. Завдяки вже чималому журналістському досвіду Володимир швидко налагодив співпрацю з загальноукраїнськими освітніми й громадсько-культурними виданнями, в яких почав друкувати статті про заходи в Інституті, фахові коментарі викладачів і профорієнтаційну інформацію. Саме Володимиру належить ідея брендованого «Філологічного календаря», який вже восьмий рік виходить в Університеті. Це самобутній проєкт патріотично-виховного спрямування, ціннісне видання, що не має аналогів в Україні. Перші випуски Володимир підготував повністю сам – календар мав його дизайн, текстове й фотонаповнення, й навіть верстку. До всіх важливих дат у житті країни, які відзначав Університет, Володимир мав добірку унікальних світлин, а також безліч творчих ідей щодо організації заходів. 

Володимир Мукан був непересічною особистістю. За таке коротке життя (всього 35) він встиг розкрити себе як професійного науковця, талановитого журналіста і фотографа, успішного підприємця. З 2007 року Володимир працював журналістом і редактором (керівником відділів) у різних ЗМІ – портал Znaj.ua, “Автопогляд”, газета “Мейнстрім”, журнал “Кампус”, “Газета по-українськи”, портал Gazeta.ua, журнал “Країна” тощо; піарником компанії “Екокарз”, керівником PR-відділу мережі автосалонів “Електрокарз”;  фахівцем зі зв’язків із громадськістю в КНУ імені Т. Шевченка в Києві. До повномасштабної війни був піар-менеджером у міжнародній страховій компанії СК “ПЗУ Україна” та власником агенції комунікацій “МВ”, що проводить брифінги, прес-конференції, співпрацю зі ЗМІ для різних проектів. Із хобі – один із перших в Україні автомобільний ютуб-канал українською мовою “5 передача Володимир Мукан про авто”.

Як затятий любитель автомобілів із 2016 року двічі на рік із однодумцями організовував найбільший технічний фестиваль України “Олдкарленд”.

З 2020 по 2022 рік одночасно з основним місцем роботи Володимир викладав журналістику на посаді доцента в Університеті державної фіскальної служби України в місті Ірпінь Київської області.

Після початку повномасштабного вторгнення, з 25 лютого 2022 року, Володимир Мукан переїхав із сім’єю з Києва в Черкаси і став на захист України. Вступив до територіальної оборони 156 окремого батальйону 118 окремої бригади та воював проти окупантів у Луганській області в районі Попасної, на Донеччині – в Слов’янську, згодом служив на Харківщині, в Придністров’ї та інших «гарячих» напрямках. І Бахмут… 

З 26 липня по 25 вересня 2022 року за наказом командира в/ч А1155 №232 був призначений командиром першого в історії ТрО ЗСУ позаштатного передового експериментального інформаційного загону для служби в зоні бойових дій. Наказом Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 29 березня 2023 року №109 Володимиру присвоїли первинне військове звання офіцерського складу “Молодший лейтенант” та  оформили на посаду заступника командира третьої стрілецької роти із морально-психологічного забезпечення.

Журналіст Володимир Мукан казав, що хоча він – людина мирної професії, та коли біда прийшла в нашу державу, не зміг бути осторонь. Хотів, аби через роки двом його синам не довелося воювати. “Мені вперше за 100 років мого роду випав шанс воювати саме за Україну, за свою Батьківщину. Як я можу в момент цього усвідомлення вчинити інакше і сказати, що я не піду?! Тим більше, я – батько двох синів.” Своїх хлопчиків він виховував у козацькому дусі – свободолюбивими та націєзорієнтованими, бо в нього текла кров воїнів: прадіди та дід воювали у Другій світовій війні, а батько – в Афганістані”.

Про мужність, рішучу відсіч російським окупантам у місті Попасна Луганської області й значний вклад у повернення територіальної цілісності та соборності України, а також – за витривалість, сміливість, безкомпромісний патріотизм й ефективні дії в умовах бойових дій засвідчують нагороди та грамоти: від міського голови Черкас нагрудний знак “За мужність і героїзм”, 156 окремого батальйону, командування 118 окремої бригади й оперативного угрупування військ “Дністер”.

Зі слів побратимів: “Таких чоловіків –  одиниці. Це була людина без військової освіти, але вміла керувати боєм. Лейтенант Мукан був у складі перших, хто штурмував Бахмут”.

Талановитий, високопрофесійний, комунікабельний і доброзичливий, відповідальний і справедливий у всьому, він легко і з креативністю брався за будь-яку справу. Вихований у дусі патріотизму, наполегливий, витривалий і терплячий, сміливо й безстрашно зарекомендував себе у запеклих боях як надійний побратим.

Володимир завжди випромінював світлими іскорками доброти, чуйності і благородства, оптимізму. Його серце вміщувало все: велику турботу, пошану і любов до батьків, до коханої дружини і до синочків; дружелюбність, теплоту і душевність до сестри і до всіх близьких, бажання прийти на допомогу. Це був чудовий син, прекрасний сім’янин і найкращий у світі тато, дбайливий та найрідніший брат і дядя, уважний племінник і вірний товариш.

З таким безцінним життєвим і професійним досвідом Володимир мав стати одним із тих, хто відбудовуватиме Україну після війни, примножуючи її славу й добробут. Однак потужне відчуття обов’язку й синівська любов до Батьківщини не залишили йому вибору: Володимир пішов захищати свою країну, народ, кожного з нас. Він до кінця залишався вірним своїм принципам – справедливості, високоморальності, патріотизму. І хоча йому було що втрачати – батьків, сестру й племінниць, дружину й двох маленьких синів, улюблену справу й перспективну роботу, він, не вагаючись ані хвилини, прийняв бій. 

Вічна пам‘ять, честь і шана ЗАХИСНИКУ УКРАЇНИ – Володимиру Мукану! Великі Лицарі у нашій пам’яті – продовжують спротив. Перемога за нами!

В історії рідного для Володимира міста Черкаси належно вшановано й увіковічнено його ім’я: вулицю Сурікова, на якій знаходиться розташування рідного Володимиру 156-го окремого батальйону 118-ї окремої бригади ТрО ЗС України,  перейменовано на вулицю Лейтенанта Володимира Мукана. 

Володимир Мукан був нагороджений:

• Нагрудним знаком «За мужність і героїзм» Черкаської міської ради виконавчого комітету (2023 р.)
• Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно, 2023 р.)
• Почесною відзнакою «Захисник України – Герой Черкас» (посмертно, 2023 р.)
• Медаллю «За жертовність і любов до України» від Православної церкви України (посмертно, 2023 р.)

Статті про Володимира Мукана

1. АрміяІнформ

Врятуйте руку, мені ще нею писати — останні слова журналіста Володимира Мукана в Бахмуті

Усі чоловіки в моєму роду воювали, а мені випав шанс воювати саме за Україну — у боях за Бахмут загинув журналіст Володимир Мукан

2. Газета юа

https://gazeta.ua/…/_voni-hochut-schob-nas…/1145402…

3. Суспільне

https://suspilne.media/465356-za-takimi-oficerami-majbutne-zsu-cerkasi-prosalisa-iz-volodimirom-mukanom/?fbclid=IwAR0lG5XESZyJ5Yua3DJiGbcflwzNq84IubaeyGBW_9HbI9tvsn54pYshNro

https://suspilne.media/462290-poklav-zitta-za-200-metriv-ridnoi-zemli-akim-zapamatali-zurnalista-z-cerkas-volodimira-mukana/?utm_source=facebook&utm_medium=ps&fbclid=IwAR2fOCTqpjtHRk7SM9hksFcUa4cFMCnE348KJLNR_-7akeOQ5vTAO_6mP3w