Українські учні за кордоном: подвійне навантаження, реакція МОН та нюанси “перезарахування”

Щороку Collins Dictionary – один із найстаріших британських словників англійської мови визначає “слова року”. Головне слово–2022 – “permacrisis” (від “permanent crisis”), що означає “життя в часи постійної нестабільності та небезпеки”. У контексті українців до цього треба було б додати ще “життя в часи невизначеності“.

Очевидно, що найбільша проблема українських батьків за кордоном при розв’язанні питань, пов’язаних зі школою – проблема невизначеності. Родини не знають, як довго вони будуть у країні тимчасового прихистку, коли повернуться в Україну й чи повернуться взагалі. Відповідно, вони не розуміють, у якій країні дитині бажано закінчити школу й де вона буде здобувати фах. Усе це, а також обов’язкові умови країн щодо відвідування місцевих шкіл та ще і психологічна потреба підтримання зв’язку з Україною, хоча б у вигляді шкільного навчання дитини, роблять вибір дуже складним.

З того часу, як у вересні українські учні пішли до шкіл у різних країнах Європи, стало очевидним стресове подвійне навантаження дітей. Адже здебільшого вони вчаться у двох школах одночасно: іноземній та українській. Під час розбору таких кейсів часто дорікають батькам, але в певному сенсі батьки теж жертви цієї проблеми.

Продовження статті читати тут: https://nus.org.ua/articles/ukrayinski-uchni-za-kordonom-podvijne-navantazhennya-reaktsiya-mon-ta-nyuansy-perezarahuvannya/